У меня ужасное чуство ревности к своему мужу. Я замужем уже 3 года, но ни одного дня не прошло без скандала по поводу моих подозрений. Я не верю но одному его слову, даже когда он говорит правду не верю. Его нет час дома мне кажется чсто он гдето с блядями. У него есть друг женатый который трахает всё что шевелится, и в особое бешинство меня приводит его общении с ним. Я проверяю телефон, каждый не подписаный номер (даже могу перезвонить чтоб услышать чей голос будет мужской или женский). Он говорит что никогда не изменял мне. Янемогу заставить себя в ето поверить. А раз его друг нашол очередных блядей и пригасил моего пойти с ними выпить пива , ну он правда не пошол. Посоветуйте как себя перебороть!!!

Будучи віручою християнкою, я чітко розуміла, що коли ми вже одружилися з моїм чоловіком, то назад дороги не має. Я для нього єдина жінка, він для мене єдиний чоловік і крім мене для нього жінок не існує і так само для мене не існує інших чоловіків. Ви розумієте про що я.
Так буває, що деякі молоді люди, самі того не усвідомлюючи, не можуть залишити минулі помилки і приносять їх в новостворену сім’ю. Дружина не може забути, що чоловікові подобалась інша дівчина, чи навіть в нього були близькі стосунки з нею, чи ще з іншою, або це стосується чоловіка. Таку саму ж помилку допустила і я. Здавалося, це так легко відпустити, забути, простити. Але наші рішення, в даному випадку, рішення простити, що було в минулому, перевіряються.
Ну ,що ж почнемо…. Прекрасна пора, ми кохаємо один одного, переїхали в квартиру, де будемо жити, перебираємо речі і тут….фотографії…..не маю нічого проти фотографій…. Але для мене вони були відображенням реальності минулого, де хтось, не я обіймає мого коханого…..і вони разом щасливі…
Рішення: Будь ласка, коханий, позбався цих фото, я не можу їх сприймати….
Проходить час, коли мій коханий, телефонує і мило радиться, потім мені говорить про результати, спілкується з дівчиною з фото, яка, до речі, не одружена. Мені це зовсім не подобається.
Рішення: Коханий, будь ласка, вибирай, ми одружились і для мене твоє спілкування як загроза наших відношень, я не можу сприймати її дружньо. Не спілкуйся більше з нею.
Хочу сказати, що мені дуже поталанило з чоловіком, що він зрозумів і прислухався до мене.
Через ці незначні, начебто випадки, моя довіра вона, просто зникла, а натомість прийшли ревнощі, дуже їдкі і неприємні, руйнівні для кожної сім’ї. Час від часу, я питала чи не писала вона смс, чи не телефонувала, чи, випадково, він не зустрічав її в дорозі. В моїй голові було багато запитань, чому вони не разом зараз, якщо їм було добре тоді…
Ці думки нам не давали спокою обом. Ми спілкувались з чоловіком. Але кожен раз коли я торкалась цієї теми, йому було «не приємно» згадувати, можливо, знаєте все це жінки люблять в деталях.
Рішення: ми домовились, що не будемо говорити на цю тему, що мені було дуже важко і що розмова про це, як виймати на поверхню трупа, що смердить.
Думаю, що просто цього рішення було б недостатньо. Любов усе покриває. Мій чоловік покрив усе любов’ю. Кожну хвилину він намагається показати, що любить мене і так моя душа, наче виліковується від підступних ревнощів.
Думки все ще приходять, інколи дуже нав’язливо, але з цим мені допомагає молитва за цю людину і тоді Господь дарує мені мир!
Отже, ревнощі можна перемогти розмовою близькою людиною, спільними рішеннями і любов’ю. МИРУ Вам і ЛЮБОВІ!!!

мой муж военный,я тоже,в определенный отрезок времени в чясти начинаются полигоны,я тоже была раньше на полигонах которые длились по одному-двух месяцах и видела как почетные семьянины себя ведут,мягко сказать всем хотелось самок,когда мой муж начал ездить на полигоны я начала ревновать,служим мы в разных частях и согласия на то что бы я перевелась в его чась он не дает,причину не обосновывает,я прикомандирована при его части но его не вижу,не вижу его круг общения и есть ли в нем женщины.что мне делать.как мне проверить своего мужа?верен ли он мне!хотя говорит что любит!